палиця — [па/лиец а] ц і, ор. цеийу … Орфоепічний словник української мови
палиця — Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою чотирикутну хустку, яку підвішують до пояса за один кут і носять на стегні … Словник церковно-обрядової термінології
палиця — 1) (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ціпок, кий, дрюк, ломака, дубина, кийок, дрючок, палка, дрючина Пор. жердина 2) (опора під час ходіння), ціпок, палка, кий, кийок, прутик; патериця (перев. чернеча як ознака статечности);… … Словник синонімів української мови
палиця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
палиця — ці, ж. Рс. Палка пристосована для опори при ходьбі … Словник лемківскої говірки
наявного в рос. ком. [MО,V] — палиця, дрючок [XII] … Толковый украинский словарь
кимака — палиця, дрючок [XII] … Толковый украинский словарь
ожог — палиця для мішання вугілля в печі [VI] … Толковый украинский словарь
костур — (палиця часто із зігнутим верхнім кінцем), ціпок, ключка, клюка, ковінька … Словник синонімів української мови
насіка — палиця, оббита цвяхами … Зведений словник застарілих та маловживаних слів